БІЗНЕС-МОДЕЛЬ СПІВРОБІТНИЦТВА З ОДЕСЬКИМ ПРИПОРТОВИМ ЗАВОДОМ, В ОСНОВУ ЯКОЇ ПОКЛАДЕНО ДОВГОСТРОКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ Й ЕКОНОМІЧНО ОБҐРУНТОВАНІ РОЗРАХУНКИ, ЦІКАВА І ДЛЯ ЗАВОДУ, І ДЛЯ “АГРО ГАЗ ТРЕЙДІНГ”

Керівники компанії “Агро Газ Трейдінг” Олександр Горбуненко та Володимир Колот в інтерв’ю “РБК - України” виклали власне бачення нинішнього стану та перспектив співпраці з Одеським припортовим заводом, ситуації на міжнародному та національному ринку мінеральних добрив, а також необхідних кроків для розвитку хімічної галузі України.

“Ми не новачки на ринку азотних добрив. Запуск ОПЗ в серпні минулого року – це результат нашої дворічної роботи в статусі комісіонера компанії "ЕРУ". Спочатку, у 2016 році, ще напередодні підготовки до приватизації ОПЗ у нас з Володимиром [Колотом] народилася ідея спробувати себе на ринку азотних добрив. В той момент я був глибоко занурений у ринок природного газу, а Володимир володів досвідом і навичками у комерційній сфері. Ми вирішили об'єднати зусилля і разом створили компанію "АгроГазТрейдинг". Нашим першим спільним досвідом на цьому терені стала робота комісіонером (продавцем) продукції "ЕРУ". Цей перший млинець не став глевким, і через два роки ми перейшли до спільної роботи з ОПЗ безпосередньо. Робота з Одеським припортовим заводом для нас економічно доцільна, попри глобальне зниження ціни азотних добрив”, – зазначив генеральний директор та керуючий партнер АГТ Олександр Горбуненко.

Володимир Колот, партнер АГТ, зазначив, що, попри інформацію у певних ЗМІ, у компанії відсутня заборгованість перед ОПЗ, до того ж здійснена переплата у розмірі понад $1 млн.

“Це навіть не домисли, а зовсім однозначні маніпуляції з боку конкурентів або недоброзичливців. Напередодні майбутнього конкурсу вони хочуть послабити позицію одного з потенційних переможців – "Агро Газ Трейдінгу" - і для цього використовують такі прийоми недобросовісної конкуренції. Станом на початок червня перед ОПЗ з нашого боку існувала переплата понад $1 млн, тобто ми за фактом авансуємо підприємство, виявляючи своє відповідальне партнерське ставлення. Тому говорити про будь-яку заборгованість не доводиться. Всі зобов'язання перед ОПЗ за 10 місяців співпраці ми повністю виконали. До того, крім початкових договірних зобов'язань, ми також забезпечили завод додатковими джерелами заробітку, в тому числі на комісійних угодах, продажу продукції на внутрішній ринок та інше”, – зазначає Володимир Колот.

Компанія АГТ вивчає можливість участі у приватизації ОПЗ за певних умов.

“Ми озвучили свій намір брати участь у приватизації. При цьому ми не розуміємо до кінця позицію держави. Можливо, раднику Фонду держмайна з приватизації ОПЗ варто провести додаткові консультації з потенційними інвесторами. У нас є амбіції та фінансові можливості брати участь у приватизації частини ОПЗ, наприклад, окремого бізнесу, якщо він буде виділений з цілісного майнового комплексу підприємства”, – підкреслює Олександр Горбуненко.

Він пояснив, що ОПЗ фактично являє собою хаб, де здійснюється господарська діяльність 5-6 бізнесів, які не пов'язані між собою. При цьому для держави приватизація окремих сегментів ОПЗ може бути навіть більш прибутковою, ніж приватизація цілісного майнового комплексу, яким нині є завод.

“Що ж стосується Одеського припортового заводу, то тут треба розуміти, що він являє собою своєрідний хаб, у якому здійснюють свою діяльність 5 або 6 потенційно незалежних один від одного бізнесів. Один з них – це перевалювання аміаку, який надходить по трубопроводу з Тольятті. Він знаходиться на балансі окремого державного підприємства "УХТА" ("Укрхімтрансаміак"), однак місткості для зберігання і термінал з перевалки розташовані на території ОПЗ.

Ще один вид бізнесу – залізнична логістика. На території заводу знаходиться величезний залізничний цех з десятками тепловозів і парком з більш ніж 500 вагонів, які використовуються для перевезення будь-яких сипучих вантажів, в основному добрив. Третій бізнес – це виробництво аміаку. Четвертий – це випуск карбаміду. П'ятий вид бізнесу – це один з найбільших на півдні України тепличний комплекс по вирощуванню огірків і помідорів. Він використовує побічний продукт хімічного синтезу – що виділяється при виробництві добрив тепло. Плюс безліч непрофільних активів: санаторії, готелі, спорткомплекси, медичні установи і т. д.”, - роз'яснює Олександр Горбуненко.

“Ймовірно, загальна вартість всіх об'єктів "за одним парканом" ОПЗ, проданих окремо, може бути вище тієї, яку держава отримає у разі продажу цілісного майнового комплексу. Навряд чи знайдеться покупець, який буде зацікавлений одночасно і в перевалці російського аміаку, і у виробництві карбаміду, і у вирощуванні помідорів, і в наданні готельних послуг. У кожному із цих напрямів є свої лідери та, по ідеї, вони і повинні були б конкурувати за право розвитку потенціалу окремих напрямків діяльності з периметра заводу”, - додав гендиректор та керуючий партнер АГТ.

На думку Олександра Горбуненка, Україні необхідна стратегія довготривалого розвитку хімічної галузі, а ОПЗ в горизонті найближчих 10 років потребуватиме модернізації.

“Крім того, в Україні повинна з'явитися стратегія розвитку хімічного ринку. Необхідний більш жорсткий контроль щодо сірого імпорту. І найголовніше – це питання ліквідності. На зовнішньому ринку працюють 10-15 міжнародних компаній, у яких немає проблем зі своєчасною оплатою за контрактами. На жаль, в Україні в аграріїв іноді немає широкого доступу до фінансування, вони завжди живуть сьогоднішнім днем, дуже залежні від кон'юнктури ринку зернових та безперебійної роботи всього логістичного ланцюжка від елеваторів, "Укрзалізниці" і до портів.

Тому український ринок привабливий для 20-30% продукції, яку ми випускаємо на ОПЗ. В цілому це експортно орієнтоване підприємство, довгострокова доля якого залежить від стабільного постачання природного газу. Також варто усвідомлювати, що можливість використання устаткування заводу обмежена найближчими максимум 10 роками”, - вважає Олександр Горбуненко.

Попри необхідність модернізації, вартість ОПЗ, на думку Володимира Колота, складає станом на сьогодні від $250 до $400 млн.

“Можна дивитися на ОПЗ як на актив з точки зору його географічного положення, вартості будівель і трубопроводів, як на порт з причалами для перевалки вантажів. Якщо такий завод, як ОПЗ, побудувати з нуля, то сьогодні він обійшовся б у суму від $250 до $400 млн”, - зазначає партнер АГТ.

18 червня, 2020